Українська (Україна)

English (United Kingdom)

Русский (Россия)

Міжнародний науково-практичний семінар 2011
 Організатори семінару

20-21 травня 2011 року у Запорізькому інституті економіки та інформаційних технологій традиційно відбувся IV Міжнародний науково-практичний семінар «Проблеми соціально-економічного розвитку регіону в умовах глобалізації». Цього року семінар проведений спільно з Промисловим інноваційно-інвестиційним форумом, ініційованим Запорізькою торгово-промисловою палатою.

Організатори семінару:

  • Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України;
  • Міністерство фінансів України;
  • Інститут економіки та прогнозування НАН України;
  • Інститут демографії та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи НАН України;
  • Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України;
  • Інститут економіки промисловості НАН України;
  • Інститут регіональних досліджень НАН України;
  • Національний інститут стратегічних досліджень;
  • Академія фінансового управління;
  • Запорізька обласна рада;
  • Науково-дослідний центр з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України;
  • Рада конкурентоспроможності України;
  • Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій;
  • Донецький національний університет;
  • Львівська комерційна академія;
  • інші наукові і навчальні заклади України;
  • Вища школа економіки та інформатики у Варшаві;
  • Вища економічна школа у Варшаві (Польща);
  • Університет Бредфорду;
  • Університет Лідсу (Великобританія).
 Учасники семінару

У семінарі взяли участь провідні вчені України, Росії, Польщі, Великобританії, Молдови, Білорусі, серед яких 16 представників Національної академії наук України, понад 60 докторів та 50 кандидатів наук, представники громадських організацій та великих промислових підприємств різних регіонів України.

Основними тематичними напрямами роботи семінару були:

  • модернізаційна парадигма стратегії регіонального розвитку в умовах глобалізації;
  • модель соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах суспільно-політичних трансформацій;
  • міжрегіональне співробітництво: внутрішньонаціональний та євроінтеграційний вимір;
  • податково-бюджетна політика в системі фінансової безпеки України;
  • інноваційний розвиток «старопромислових» галузей регіону;
  • екологічна та науково-технологічна безпека регіонального розвитку на інноваційних засадах;
  • трудоресурсна і соціальна безпека та якість людського капіталу регіону;
  • продовольча та енергетична безпека в регіональному вимірі.

Матеріали семінару:

 Пленарне засідання та виступи доповідачів

Вітальне слово до учасників семінару направив віце-президент НАН України, академік НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування НАН України В. Геєць. У своєму зверненні академік акцентував увагу на посткризовому відновленні вітчизняної економіки, основних пріоритетах та завданнях економічної політики зменшення внутрішніх макроекономічних і фінансових диспропорцій в Україні. При цьому важливим аспектом є розв’язання проблеми якісного виконання державою ключових функцій та відновлення довіри суспільства до влади.

Наголошено на необхідності структурної модернізації економіки України, переходу на інвестиційно-залежний шлях розвитку, формування «точок» інноваційного росту на територіях із високим конкурентоспроможним потенціалом. Активна державна підтримка процесу розбудови національної інвестиційної системи, орієнтованої на використання власних інвестиційних ресурсів і потенціал регіонів, забезпечить стабільне посткризове відновлення економіки та реалізацію інноваційної моделі розвитку.

 Виступ О. Сіна

З вітальним словом до учасників семінару звернувся мер Запоріжжя О. Сін. Міський голова висловив упевненість в тому, що проведення чергового семінару сприятиме розвитку регіону в умовах глобалізації.

Саме наука, на переконання міського голови, повинна допомогти органам державного управління сформувати стратегію подальшого розвитку країни на різних рівнях ієрархії управління. Таким чином влада зможе знайти відповіді на всі актуальні питання, які виникають у населення, насамперед у молоді, в сучасних умовах.

 Виступ Т. Єфименко

Президент Академії фінансового управління, доктор економічних наук, професор Т. Єфименко виступила з доповіддю, присвяченою дослідженню напрямів податково-бюджетного регулювання в контексті підвищення регіональної конкурентоспроможності, в якій автор детально ознайомила слухачів з основними змінами податково-бюджетної системи в результаті впровадження Податкового кодексу і наближення вітчизняної системи оподаткування до європейської і світової практики.

Разом з тим, Т. Єфименко надала прикладні рекомендації щодо підвищення конкурентоспроможності місцевих бюджетів, зокрема на основі збільшення ресурсної бази та підвищення зацікавленості органів місцевого самоуправління у процесі нарощування доходів, підвищення ефективності витрат, посилення інвести­ційної складової, розвитку реформування міжбюджетних відносин тощо.

 Виступ О. Амоші

Доповідь академіка НАН України, директора Інституту економіки промисловості НАН України О. Амоші була присвячена інноваційним аспектам регіонального розвитку. Олександр Іванович ознайомив слухачів із сучасним станом інноваційного розвитку областей України, детально охарактеризував процес реалізації інноваційної політики регіонів, підкреслив незадовільний стан інноваційного розвитку, виходячи з його потенціалу.

Академік О. Амоша зосередив увагу на проблемних питаннях, що перешкоджають ефективній реалізації даної політики та наголосив на важливості вирівнювання міжрегіонального рівня інноваційного розвитку. Фактором досягнення цієї мети, на його думку, може стати адміністративна реформа та поглиблення процесів регіоналізації в Україні.

 Виступ Е. Лібанової

Директор Інституту демографічних та соціальних досліджень ім. М.В. Птухи, академік НАН України Е. Лібанова у своїй доповіді стимулюючими та консолідуючими чинниками удосконалення системи економічної безпеки України визначила подолання інерційності регіонального розвитку, зміцнення міжрегіональної інтеграції та цілісності держави, вдосконалення територіальної структури виробничих факторів та подолання системних інституційних і системно-структурних деформацій на всіх рівнях ієрархії управління (корупції, тінізації економіки, зниження якості і деградації людського капіталу, суспільної нелегітимності права власності та недовіри громадян до державної влади).

Для подолання фінансово-економічної кризи, на думку академіка, необхідно у системі людських цінностей відновити поняття трудової етики та раціональної поведінки, вирішити проблему нерівності і подолання соціального відчуження і маргіналізації, забезпечити консолідацію суспільства і влади, формування ефективної моделі управління та спільної праці для досягнення цілей, посилити взаємозв’язок бізнесу, науки і освіти.

 Виступ П. Гончарука

Від імені голови Запорізької облдержадміністрації Б. Петрова з початком семінару та Днем науки учасників заходу привітав заступник голови ОДА П. Гончарук. Зокрема, він зазначив, що зростаюча популярність семінару доводить важливість проблем, які порушують його учасники. П. Гончарук висловив упевненість у подальшому співробітництві ЗІЕІТ та облдержадміністрації. Адже на сьогодні відчувається нестача висококваліфікованих спеціалістів зі знанням економіки та інформаційних технологій. Також заступник голови ОДА звернув увагу на актуальність та перспективу розвитку регіону на інвестиційних засадах та підкреслив важливу роль науки у цьому процесі.

Користуючись нагодою, учасники пленарного засідання відзначили, що посттрансформаційний етап розвитку економіки та суспільства нашої держави характеризується посиленням зовнішніх і внутрішніх загроз економічній безпеці, зумовлених негативними наслідками світової фінансово-економічної кризи, суспільною нестабільністю, істотними проблемами у демографічній, соціальній, екологічній сферах, поглибленням структурних, галузевих і регіональних диспропорцій. Посилення економічної безпеки держави можливе за умови подолання негативних тенденцій соціально-економічного розвитку вітчизняних регіонів на основі диференційованого підходу до визначення стратегічних пріоритетів для кожного окремого регіону в процесі реалізації державної регіональної політики.

 Виступ О. Клепакова

Звертаючись з вітальним словом до учасників семінару, перший заступник голови обласної ради – О. Клепаков, відзначив, що на сучасному етапі світового розвитку процеси глобалізації є найважливішим чинником, який має як позитивне, так і негативне значення в процесі розвитку національної економіки.

Актуальність напрямів семінару важко переоцінити, оскільки вони зачіпають життєво важливі сфери розвитку регіонів. Не викликає сумніву необхідність вироблення подальшої стратегії розвитку регіонів й ухвалення конкретних рішень. Відвертий обмін думками у наукових і державотворчих колах дозволить висвітлити актуальні проблеми забезпечення життєво важливих інтересів особи, суспільства і держави в економічній і соціальній сферах, на розв’язанні яких необхідно зосередити основну увагу. У цьому процесі, як зазначив О.Клепаков, подібні семінари повинні стати дієвим механізмом суспільної участі представників різних галузей економіки у виробленні основних напрямів регіональної політики.

 Виступ О. Власюка

Актуальну дискусію започаткував доктор економічних наук, професор, віце-президент Академії фінансового управління О. Власюк. Доповідь професора стосувалася проблем забезпечення продовольчої безпеки в контексті світової продовольчої кризи та подолання негативних тенденцій на вітчизняному продовольчому ринку. В умовах зростання цінової недоступності продовольчих ресурсів деструктивним фактором є спекулятивна активність зовнішніх «гравців» на національних ринках, що призводить до необґрунтованого зростання цін на окремі продукти.

Посилення соціальної нерівності, диференціація доходів населення різних держав, подорожчання продовольчих ресурсів стимулюють застосування науково-технологічних рішень, у тому числі й небезпечних, з метою здешевлення та тривалого зберігання продукції. Отже виклики і загрози для України в цій сфері мають бути докорінно переосмислені як в аспекті захисту внутрішнього ринку, так і в системі стратегічних напрямів інтеграції до міжнародного продовольчого простору. Для цього необхідно розробити і впровадити доктрину забезпечення національної продовольчої безпеки, орієнтовану на протидію стратегічним викликам та новітнім загрозам, забезпечити постійний науковий супровід аграрної політики, сформувати стратегію землекористування і політики співробітництва з державними інституційними інвесторами в аграрній сфері.

 Огляд докладів

У доповідях зарубіжних та вітчизняних вчених Інституту економіки промисловості НАН України, Національного інституту стратегічних досліджень, Донецького національного університету, Запорізького інституту економіки і інформаційних технологій, Львівської комерційної академії, Інституту регіональних досліджень НАН України та інших науково-дослідних та навчальних інституцій, зокрема члена-кореспондента НАН України, В. Вишневського, професорів Ю. Макогона, А. Сухорукова, К. Федоровича, Ю. Харазішвілі, Г. Туровцева, А. Двігун, А. Мокія зроблений наголос на проблемах:

  • раціоналізації інституціональних форм господарювання;
  • посткризового розвитку регіонів;
  • системного моделювання соціально-економічних процесів у регіональному вимірі;
  • формування екологічної та науково-технологічної безпеки України в умовах істотних структурних диспропорцій використання потенціалу інноваційного розвитку, які, особливо в депресивних областях, районах, містах і селищах, набувають незворотного характеру і достатньо складно усуваються навіть у довготривалому періоді, потребуючи концентрації і залучення значних і динамічно зростаючих обсягів людських і фінансових ресурсів.

Науковці також наголошували, що недосконалість інституціонального базису інноваційного розвитку в регіональному вимірі проявляється у гальмуванні просторової та технологічної реструктуризації економіки відповідно до вимог глобальної конкуренції. Регіональній інноваційній системі, як зазначалося у виступах, властиві: непрозорість процесу стратегічного програмування, нерівність доступу суб’єктів господарювання до інформації щодо пропозиції об’єктів інтелектуальної власності, несформованість цілісного організаційного забезпечення інституціональної інфраструктури інновацій­ного розвитку регіонів та її нерозвиненість порівняно з регіонами сусідніх країн.

На підвищення рівня соціально-економічного розвитку регіонів України в умовах глобалізації спрямовані рекомендації науково-практичного семінару щодо:

1) зміцнення екологічної та техногенної безпеки в процесі реалізації моделі регіонального розвитку на інноваційних засадах на основі: ефективної системи місцевого та державного управління у сфері охорони, невиснажливого використання та відтворення природних ресурсів; здійснення ефективного державного та громадського нагляду за дотриманням чинного законодавства; забезпечення належного рівня екологічної експертизи інвестиційно-інноваційних проектів та програм; посилення відповідальності влади, конкретних посадових осіб та громадян за порушення принципів збалансованого розвитку, норм та положень природоохоронного законодавства; формування національної екологічної мережі.

2) зміцнення інтеграційного потенціалу українських регіонів як основи забезпечення євроінтеграції України, а саме: подолання регіональної ізоляції та системне формування в Україні мотивації до зміцнення інтеграційного співробітництва між регіонами, подолання на цій основі економічних диспропорцій та утворення конкурентоспроможних на європейському ринку національних кластерних об’єднань; забезпечення реально діючого внутрішнього національного економічного простору в Україні; розширення галузевої спеціалізації економіки регіонів та подолання регіональної асиметрії з країнами-членами ЄС; зміцнення спільної організаційно-фінансової платформи міжнаціонального регіонального співробітництва; створення інвестиційних стимулів зміцнення національних кластерів.